Біологи з США і Великобританії з'ясували, як пірнаючі птахи залишаються сухими навіть при найглибшому зануренні під воду (до 30 метрів). Дослідження представлено в журналі Journal of the Royal Society Interface, а короткий зміст його опубліковано на сайті Массачусетського технологічного інституту.

Що важливіше - спеціальне захисне масло, що виділяється куприковими залозами, або ж особлива фізика пір'я? Щоб зрозуміти це, вчені провели серію експериментів. Вони взяли пір'я шести видів пірнаючих птахів, покрили шаром,  секрету куприкової залози, а поверх нього поклали ще один шар - синтетичного водовідштовхувального матеріалу.

Відомо, що при зануренні під воду пір'я «прикриває» тонкий шар повітря: пір'я «утримує» його, захищаючи шкіру від прямого контакту з рідиною. Але експерименти показали, що на глибині вже кількох метрів цей захист зникає, і вода проникає всередину пір'я. Тим не менш, навіть тоді секрет куприкової залози міняє енергетичний баланс і полегшує висушування. Іншими словами, коли птах виринає, його пір'я НЕ випаровує воду, а буквально «струшує» її завдяки різкому перепаду тиску.

Вчені назвали цей ефект «спонтанним випотіванням». Важливо, що він відбувається тільки у воді: якщо занурити пір'я в нафту, вони повністю просочаться цією рідиною. Мабуть, саме тому розливи нафти настільки небезпечні для морських птахів.

Сіддарта Срінівасан (Siddarth Srinivasan) з МТІ (один з авторів дослідження) відзначає, що отримані висновки дозволять фізикам розробити водовідштовхувальні поверхні нового типу: навіть якщо покритий ними об'єкт вбере воду, його можна буде миттєво висушити - достатньо буде лише струснути його.