Палеонтологи простежили за еволюцією мезозойських жуків-мертвоїдів і з'ясували, що ті стали «розмовляти» зі своїми личинками в першій половині крейдяного періоду. Тим самим мертвоїди намагалися захиститися від хижих жуків-стафілін.

Результати дослідження, проведеного китайськими вченими з Нанкинського інституту геології і палеонтології, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Жуки-мертвоїди (Silphidae) є одними з головних санітарів лісу: вони закопують трупи гризунів та інших дрібних тварин, а потім згодовують їх своїм личинкам. Весь час, поки личинки розвиваються, їх годують і оберігають від небезпек обоє батьків.

Найбільш просунуті мертвоїди з підродини Nicrophorinae несуть на верхній стороні черевця так звані стридуляційні файли, смуги, що складаються з ряду дрібних виступів. Коли вони стикаються з надкрильми, виникає звук, схожий на легке поскрипування. За допомогою таких сигналів мертвоїди попереджають своє потомство про небезпеку, а відразу після вилуплення з яєць направляють його до місця «трапези». Тривалий час залишалося неясним, коли і чому у мертвоїдів виникла така поведінка.

Щоб відповісти на це питання, автори статті проаналізували близько півсотні копалин представників сімейства Silphidae різного віку. Найдавніші були знайдені у відкладеннях середньої юри (вік - 165 млн років тому) Китаю, а мертвоїди молодші походять з нижньої крейди (129 млн років) Китаю, а також з бірманського бурштину (99 млн років). Що цікаво, мертвоїди в бірманському бурштині відносяться до сучасного роду Nicrophorus (могильники) - він часто зустрічається в середній смузі Росії (цей рід легко впізнати по яскравому жовто-чорному забарвленні).

За допомогою скануючого мікроскопа вчені розгледіли, що навіть найдавніші юрські мертвоїди на своїх антенах несли особливі сенсілли (сенсорні волоски), які дозволяли їм вловлювати запах тушок, які розкладаються. Ймовірно, вони утилізували трупи древніх ссавців і навіть дрібних пернатих динозаврів. Тим не менш, у юрських мертвоїдів вчені не виявили стридуляційних файлів - зате, як виявилося, ці пристосування добре розвинені у їх родичів з нижньої крейди.

Дослідники вважають, що мертвоїдам довелося більш щільно зайнятися турботою про своє потомство і «спілкуванням» з ним через експансію хижих жуків з підродини Staphylininae. Їх стало особливо багато якраз у відкладеннях нижньої крейди, звідки походять перші «балакучі» мертвоїди. Інші вороги мертвоїдів, падальні мухи Calliphoridae, з'явилися лише близько 65 млн років тому, і тому не могли впливати на їх ранню еволюцію.