Навколо деяких зірок в останні роки все частіше виявляють частинки пилу, які в сто, а то й в тисячу разів крупніше зазвичай присутніх в навколозоряному просторі частинок. Спостерігаючи за допомогою Green Bank Telescope за регіоном зореутворення в туманності Оріон, який відрізняється тим, що протяжність його дорівнює кільком світловим рокам, показало, що в його довгих волокнах пилу присутні ядра, і з яких одні вже розпочали формування протозірок, інші поки тільки готуються до цього процесу.

Дійсна яскравість запорошеного випромінювання, виявилася вище, ніж розрахована за допомогою тридцятиметрового радіотелескопа IRAM. Це може означати, що властивості зоряного пилу в цій області відмінні від тих, які притаманні звичайному пилу. Важко поки пояснити, чому частинки пилу тут мають такі величезні розміри - міліметр і більше.

Поки висунуто дві гіпотези, які потрібно перевірити. Згідно з першою, вирости частинкам до таких розмірів, допомогли самі волокна, що знаходяться в цій області, де набагато нижча, ніж в молекулярних хмарах, температура, зате вища щільність і менша швидкість. Ймовірно, сукупність подібних факторів і сприяла такому швидкому зростанню частинок.

Згідно другої гіпотези, частинки зростали до таких розмірів постійно(всередині протопланетних дисків або ядер попереднього покоління). І тільки потім, «втікаюча» речовина потрапила в навколишню хмару.