Міжнародна група біохіміків з Великобританії , Німеччини , США та Швейцарії виявила ключовим для перемикання клітинних годин білок. Подробиці наводяться в статті в журналі Cell , а коротку популярну розповідь розмістили BBC News .

Дослідники проаналізували зміну активності генів у клітинах супрахіазматичного ядра таламуса , невеликої ділянки мозку , яка отримує нервові імпульси від сітківки і за рахунок цього чутлива до зміни дня і ночі. Вони виявили , що світло викликає експресію ряду генів , один з яких , sik1 , кодує білок , який грає роль регулятора з негативним зворотним зв'язком. Білок Sik1 пригнічує експресію активованих світлом генів і за рахунок цього не дає їм перевести внутрішньоклітинний годинник у відповідь на зміну світлового режиму.

У рамках експерименту вчені вибірково придушили активність sik1 і це полегшило піддослідним мишам перейти на інший режим із зсувом світлового дня на шість годин. Дослідники вважають , що виявлений ними ефект може допомогти при розробці засобів, що допомагають прискорити адаптацію до іншого часового поясу після авіаперельоту. Крім того, один з авторів , Рассел Фостер з університету Оксфорда , підкреслив важливість внутрішнього годинника клітини не тільки в регуляції циклу неспання і сну , але і в патогенезі психічних захворювань. Вивчення зв'язку внутрішніх ритмів з різними генами і білками може , на думку Фостера , допомогти в пошуку ліків проти шизофренії.

Добові цикли , які називають ще циркадними , характерні для більшості досліджених біологами організмів . Вони впливають на активність генів і підтримуються як за рахунок зовнішнього ритму (як правило , освітленості) , так і за рахунок незалежних механізмів , заснованих на послідовній активації і придушенні активності декількох генів.