Британські вчені навчили австралійських драконів відкривати двері. Як з'ясувалося, імітувати поведінку родичів можуть не тільки люди і мавпи, а й гади.

Якщо, зайшовши до одного в гості, ви зіткнетеся з тим, що двері вам раптом відкриє його домашній дракон, не дивуйтеся. Вчені довели, що ці величезні ящери здатні до соціального навчання і їх нескладно натренувати для виконання нескладних дій.

Довгий час вважалося, що здатність набувати нового досвіду, спостерігаючи за поведінкою родичів, виключно властивість людини. Імітація є основою соціального навчання і базою для поширення культури.

Експерименти біологів показали,що до «істинної імітації» схильні також розвинені примати, наприклад шимпанзе, і деякі види птахів.

Дехто вважає, що людину по праву можна було б називати Homo imitans, людина, що наслідує. Однак біологи, які вивчають поведінкові особливості тварин, проводять строгий кордон між імітацією і наслідуванням. Імітацією називається повторення якогось руху або трюку, при якому тварина розуміє його сенс і до чого він призведе. При наслідуванні тварина просто копіює чиюсь поведінку або рух, не розуміючи їх зміст: так, наприклад, папуга повторює за господарем його слова.

Вчені з Університету Лінкольна (Британія) вирішили з'ясувати, чи здатні до істинної імітації представники іншого класу тварин - плазунів, яких небезпідставно вважають відверто тупуватими порівняно з ссавцями і птахами. Ссавці і плазуни мають спільного стародавнього предка, тому вивчення загальних і різних рис у їх поведінці проливає світло і на нашу власну еволюцію свідомості.

Вибір учених упав на бородатого дракона (бородата агама) Pogona vitticeps, який мешкає в посушливих пустелях Австралії. Свою назву цей крупний дракон отримав через своєрідний шийний мішок, який тварини роздмухують при небезпеці або під час загравання. В експерименті брали участь 12 драконів, яких раніше не використовували в дослідах на кмітливість.

Одного з них використовували як тренера: він звик відкривати рухливі дверцята, щоб проникнути в отвір і дістати їжу - черв'яка. Дверцята ковзали вліво і вправо по горизонтальних напрямних, так що для їх відкриття дракону необхідно застосувати передні лапи і голову.

Решту рептилій вчені розділили на експериментальну і контрольну групи. Ящери з першої спостерігали за тим, як демонстратор відсуває дверцята, а потім самі успішно повторювали цей рух.

При цьому ніхто з драконів контрольної групи, які не бачили до цього демонстратора, із завданням не впорався. Виявилося, що рух головою у двері спостерігався у всіх членів експериментальної групи, і жодного - з контрольної.

А раз цей трюк показав демонстратор, значить, вирішили вчені, це не було спонтанним рухом.

«Це вкупі з різницею в поведінці між експериментальною і контрольною групами вказує, що навчання через імітацію, швидше за все, засноване на древніх механізмах. Ці результати дали перші свідчення імітації у рептилій і говорять про те, що вони можуть використовувати соціальну інформацію за допомогою імітації », - вважає доктор Анна Уілкінсон, автор дослідження, опублікованого в журналі Animal Cognition .