Вид приматів повільний лорі (Nycticebus coucang), що живе на Малайському півострові і островах Індонезії відноситься до рідкісних отруйних ссавців. На внутрішній стороні передпліччя у цих тварин знаходяться особливі залози, виділення яких, змішуючись із слиною лорі, стають отруйними. Якщо лорі полиже свої руки, укус його буде отруйним. Недавно вчені з'ясували, що ці повільні лорі своєю поведінкою наслідують інших отруйних тварин - кобр.

Автори статті, опублікованої в Journal Of Venomous Animals And Toxins including Tropical Diseases, стверджують, що наслідування кобр виникло як ще одна захисна реакція повільних лорі. Коли ці тварини приймають оборонну позу з руками, зчепленими над головою (це забезпечує їм швидкий доступ до отруйної залозі), вид їх голови зі світлою шерстю на носі і темною навколо очей нагадує малюнок на капюшоні розсердженої кобри. Ефект посилюється тим, що лорі в цей момент розгойдуються на задніх ногах і сичать, подібно до змії.

Цікаво, що першим звернув увагу на таку поведінку повільних лорі ще 1905 року натураліст Джон Стілл, що жив на Шрі-Ланці. Почувши характерне шипіння, він подумав, що кобра напала на лорі, якого вчений тримав в своїй кімнаті. Але, коли Джон Стілл поспішив на допомогу, він виявив, що це лорі, розгойдуючись і сичачи, лякає кішку, що наблизилася до нього.