У 1952 році вчений Стенлі Міллер у Чиказькому Університеті намагався змоделювати народження життя. Звісно, в планах у нього було створити бодай одну живу клітину, яка гіпотетично могла дати початок усьому живому на Землі більше 3 мільярдів років назад.
У той час наша планета була мало схожа на теперішню: катастрофічні виверження вулканів, постійне падіння метеоритів, землетруси, безкиснева атмосфера, хоча вже почала з'являтись вода в океанах, але як вона з'явилась достеменно нікому не відомо.
Вивчивши ДНК блощиць, дослідники виявили, що саме допомагає цим паразитам швидко повертатися до осель після знищення.
Дослідники з університету Шеффілда пояснили здатність блощиць до швидкого повернення після спроб позбутися їх.
Генетичний аналіз показав, що одна вагітна самка, якій вдалося уникнути знищення, може наново заселити оселю, швидко продукуючи нові покоління нащадків.
Вона може створити колонію із тисяч клопів, які паразитуватимуть на одній людини.
У ДНК сучасної людини міститься до 20% генома неандертальця, повідомляється в статті американських вчених, опублікованій в науковому журналі Science.
Вчені проаналізували розподіл генів неандертальців в ДНК людини і з'ясували, що вони допомогли нам пристосуватися до холодного клімату, але розподіл також впливати на схильність до деяких хвороб, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature.
Науковці порахують китів на Землі за допомогою високочутливої орбітальної зйомки з наступним автоматичним розпізнаванням цих гігантських ссавців
Так, система British Antarctic Survey буде розпізнавати китів завдяки високоякісній супутниковій сенсорній фотозйомці, яка може розпізнавати будь-які обриси ссавців у воді і за заданими формами і об'ємами автоматично робити фото, повідомляє Plos One.
Британські дослідники вже випробували новий метод на китах в Гольфо Нуево біля берегів Аргентини, з успіхом порахувавши 90% цих тварин у даному районі.
Зміна арктичного рослинного покриву призвело більше 10 тисяч років тому до вимирання так званої мегафауни - шерстистих мамонтів , шаблезубих тигрів і печерних ведмедів.
Як повідомляє ІТАР- ТАСС , до такого висновку прийшов головний дослідник в Центрі генетики Копенгагенського університету Еске Віллерслев , що опублікував в останньомуномері журналу Nature статтю " 50 тисяч років арктичної рослинності і дієта мегафауни " .
Британські вчені з Оксфордського університету знайшли принципову відмінність мозку людини і мавпи.
Якщо ви коли-небудь задавалися питанням « від чого в мозку з'являються звивини?» , то , напевно , отримували найпоширенішу відповідь : від знань .
Тобто , чим більше людина знає , тим « звивистіший » її мозок. Вірно і зворотне: у дурних людей у мозку "всього одна звивина ».
Проблема , з якою часто стикаються генетики при аналізі ДНК стародавніх людей і тварин , - контамінація - вирішена: вчені знайшли метод очищення ДНК від пізніших забруднень і проаналізували зразок , що належить неандертальцю з печери Окладникова , визначивши його місце в генетичному дереві .
Вчені, стаття яких опублікована в науковому журналі Genome Biology and Evolution, з'ясували, чому не мерзнуть полярні ведмеді.
Зокрема, в ході дослідження вони порівняли геноми полярного ведмедя (Ursus maritimus) і його родичів з сусідніх видів. Наголошується, що вчені досліджували мітохондріальні та ядерні геноми 23 білих ведмедів, трьох бурих ведмедів і одного чорного ведмедя.
Бразильські зоологи виявили новий вид прісноводних дельфінів, що мешкають в районі Амазонки.
Вид отримав найменування Inia araguaiaensis за назвою річки, де вони проживають. Опис нового виду опубліковано у журналі PLoS ONE, коротко про нього пише ScienceNow повідомляє Lenta.ru.
Прісноводні дельфіни роду Inia раніше вважалися розділеними на два види: Inia boliviensis та Inia geoffrensis .
Проте в новій роботі дослідники показали, що тварини, якімешкають в басейні річки Арагуая, не змішувалися зі своїми родичами з Амазонки протягом уже приблизно двох мільйонів років.
вологість:
тиск:
вітер:
Google+
