Судження про те , що подружжя найчастіше мають зовнішню схожість , не таке далеке від істини. Американські вчені- генетики з Університету Колорадо визначили , що ДНК подружжя мають набагато більше спільного , ніж ДНК пар , підібраних у випадковому порядку. Тобто , чоловік і дружина , дійсно , можуть бути схожі один на одного навіть зовні .

Раніше психологи вже повідомляли , що у виборі чоловіка більшість орієнтується на спільність інтересів і воліє прожити життя з партнером, що має такий же рівень освіти й інтелекту. Але про можливу генетичну схожість раніше ніхто не згадував.

Вчені провели експеримент за участю майже 10 тисяч добровольців , серед яких було 825 подружніх пар. Народилися помічники вчених з 1920 -го по 1970 -й рік. Деякі сім'ї вже давно пройшли перевірку часом - близько 60 % учасників народилися в 30 -х роках минулого століття. Вчених цікавили відмінності в ДНК в один нуклеотид розміром . Максимальна подібність завжди виявлялася у двох людей , що складали сімейну пару. Так результати дослідження підтвердили , що вибір на користь одного єдиного партнера здійснюється не на основі особистих симпатій чи тонкого розрахунку . Вся справа в схожості генотипу.

Вчені не впевнені , що зможуть зрозуміти , яким чином людині вдається безпомилково здійснювати такий вибір , на які показники вона орієнтується і який відсоток щасливих шлюбів серед тих , хто генетично один одному не підходить. Для початку дослідники мають намір з'ясувати , чи працює цей же принцип щодо одностатевих шлюбів і які будуть результати генетичного аналізу серед пар інших рас і етнічних груп