"Я думаю, що буду зупинятися на досягнутому." Так, 23-го червня 1993 року, Ендрю Уайлс закінчив свою серію лекцій в інституті Ісаака Ньютона в Кембриджі. Оплески, як стверджують учасники, були несамовиті: Вайлс щойно продемонстрував доведення результату, за яким математики полювали більше 350 років - великої теореми Ферма.

Оголошення Вайлса 23 червня відсвяткувало свій двадцятий день народження, але сам результат пов'язаний з математикою, якій вже більше 2000 років. Більшість людей чули про теорему Піфагора: якщо a, b і c є сторонами прямокутного трикутника, при чому с - гіпотенуза, то:  a² +b² = c²

Є нескінченно багато трійок,  a, b і c - натуральних чисел, що задовольняють це рівняння. Прикладами є  (3, 4, 5), (5, 12, 13) і (6, 8, 10).  Такі набори називаються Піфагоровими трійками.

Теорема Ферма

Велика теорема Ферма дивиться на аналогічні рівняння, але з різними показниками. Чи є трійки натуральних чисел, які задовольняють a³ +b³ = c³ або a⁴ +b⁴ = c⁴ або a⁵ +b⁵ = c⁵ ? Більш загальним, є знаходження трійок натуральних чисел, що задовольняють aⁿ +bⁿ = cⁿ , де n - довільне натуральне число.

У 17-го століттф математик П'єр Ферма припустив для себе, що таких трійок не існує для довільного натурального числа. У 1637 році він написав на полях свого підручника математики, що він знайшов "чудові докази» цього факту, проте поля були занадто вузькими, щоб помістити це. Ці дражливі карлючки, начебто, насміхалися над математиками протягом тривалого часу.

Перед тим оголосити про своє доведення в інституті Ньютона, Уайлс провів сім років, працюючи над проблемою в таємниці, уникаючи уваги, яку він привернув би, якби зізнався, що він робить. Насправді він працював над більш загальною задачею, що називається гіпотехоюТаніями-Шимури, вирішення для якої слугує остання (велика) теорема Ферма, але яка вважалася досить недоступною більшістю математиків в той час. "Але, хоча Вайлс нічого не було опубліковав на цю тему, всі знали, що хто б не взявся довести теорему Ферма, у нього були хороші шанси", - згадує Том Кернер, математик з Кембриджського університету. "Я брав інтерв'ю в Уайлса на стипендію у Трініті-Хол, Кембридж, перш ніж він переїхав у Прінстон. Всі говорили, що він - бріліант."

Перед тим, як Уайлс оголосив про своє доведення, він вже читав лекції протягом двох днів в рамках дослідницької програми Інституту Ньютона. "Чутки вже літали, що щось важливе станеться на третій день",- говорить Кернер,- "Я запитав свого учня, що відбувається, і він сказав:" Я не можу сказати вам. Я запитав його, "Чи буду я шкодувати, що не можу бути там в останній день? і він сказав: "Так". "

Лекція Уайлса виправдала всі очікування. " Атмосфера була наелектризована,- розповідає Кернер, - "Після того як він закінчив, були бурхливі оплески, а потім кілька людей в аудиторії, хто знав матеріал задавали питання. Після чого заявили, що результат виглядав добре."

Доведення Уайлса завдало більшого впливу, ніж інші результати, як теорема про чотири кольори, оскільки була створена своя математика для доведення теореми ", говорить Кернер. Як з'ясувалося, доведення Уайлса містить вразливі місця,  і знадобився ще один рік та допомога від колишнього студента Річарда Тейлора все виправити. Але врешті-решт 357-річне завдання поступилося  перед складними методами, розробленими, щоб зламати його.

ІЧитайте быльше на ПІНУ