Новинки науки і техніки для української армії

Міноборони, за повідомленням його керівництва, уклало контрактів на поставку озброєння і військової техніки більш ніж на 1 млрд грн. (Начебто немало. Але для порівняння: у мирному 2012-му, коли про війну ніхто й не замислювався, на закупівлю виділили 2,4 млрд). У зону АТО відправлені самохідні артилерійські установки, міномети, бронетранспортери, БМП, дозорні машини. Однак вони або зі старих запасів, або після модернізації.

Радник президента Юрій Луценко заявив, що з України знято ембарго на поставки в країну високоточної зброї. (Днями США передали 3 радарні системи з 20 для контрбатарейної боротьби з мінометними обслугами супротивника).

Арсен Аваков повідомив про надходження в Нацгвардію снайперських комплексів калібру 12,7 мм і тандемних зарядів для гранатометів. "Є і ще дещо, що обійдеться без анонсу, — написав глава МВС в "Фейсбуці", — але буде надактуально і несподівано різко для ворога".

Його радник Зорян Шкіряк також через ФБ оголосив: "У нас буде нова артилерійська техніка, штурмова авіація і винищувачі, сучасні радіолокаційні станції і ЗРК ППО, потужні танки, оснащені броньовані позашляховики, БТРи, новітня стрілецька і снайперська зброя для спецпідрозділів".

Де це все? І що з цього нове, а що не дуже? Спробуємо розібратися.

Танки Т-84 "Оплот" основою бойової потужності ВСУ так і не стали — першу партію планують закупити тільки в наступному році. Сьогодні на передовій Т-64БМ "Булат", але вони не нові, а модернізовані — вдосконалена версія Т-64, який випускався з... 1964 року. І бронетранспортери БТР-4Е "Буцефал", і БТР-3Е1, і бойові машини "Дозор-Б" новою технікою назвати можна з великою натяжкою.

З новинок — хіба тільки бронеавтомобілі "Кугуар" і "Спартан" виробництва Кременчуцького автозаводу.

— Тоді про що суперечка?

— Не все гладко, як здається на перший погляд, і отримали ми не так багато, — визнає керівник управління планування ЗСУ полковник Владислав Шостак. — Контракти є, чекаємо, що буде і нове озброєння. Але на даний момент нічого не купили. З авіації однозначно. З бронетехніки — теж. Ще не було жодного зразка. Чекаємо в грудні БТР-4Е, а також партію з 20 британських броньованих машин "Саксон". Умовно — аналог нашого "Варти". Замість "кугуарів" збираємося взяти "Спартан", укомплектувавши ними один батальйон. Закуповуємо і інші автомобілі КрАЗу — сідельні тягачі для перевезення важкої бронетехніки і артозброєння. У військах простіше організувати утримання і сервісне обслуговування української техніки, до того ж її легше освоювати, навчати особовий склад. Якщо говорити про танки, то за своїми тактико-технічними характеристиками "Булат" перевищує російський Т-72. Але до нього є зауваження по надійності, двигуну. Необхідні добре підготовлені екіпажі. "Оплот" же плануємо приймати тільки в наступному році. У цьому — ні. Щоб його будувати, потрібні фінансові ресурси плюс броня, ну і сама технологія виробництва, а можливості підприємства зараз обмежені.

Від високоточного артснаряду "Квітник" калібру 152 мм з лазерною системою самонаведення довелося відмовитися — 70% комплектуючих для нього надходило з Росії. Розробкою лазерної зброї займалися Київський завод "Арсенал", КБ "Луч", ГК "Артем". Цього року протитанковий комплекс "Стугна" і в АТО використали.

Замість ізраїльських безпілотників до кінця року надійдуть іспанські та польські — 10 одиниць. Зараз застосовуються українські. Зарубіжні виробники приймають замовлення не в середині року, а в кінці, і з цим доводиться рахуватися.

— Нам необхідно снайперське озброєння, особливо великих калібрів — 12,7 мм, — говорить Шостак. — Є така гвинтівка — "Баррет". У нас подібних не виробляють. Штурмові гвинтівки випускає вінницький "Форт", і вони не поступаються імпортним, та й дешевші. Якщо брати снайперську калібру 14,5 мм, то у нас таких немає взагалі, потрібно закуповувати. Що стосується серйозних систем — зенітно-ракетних, залпового вогню, не кажучи вже про літаки, вертольоти, то тут маса проблем, пов'язаних із тривалим навчанням персоналу, створенням системи управління, організацією інфраструктури. Використовувати бюджетні кошти на те, що не прийнято на озброєння, не дозволяється. А на те, що прийнято, потрібна документація, що дозволяє здійснювати серійне виробництво. Враховується, які запчастини йдуть до такого озброєння, який порядок експлуатації, обслуговування, як організувати підготовку кадрів, правила застосування, в тому числі бойового. Ми, звичайно, хотіли б брати те, що вважаємо найбільш потрібним, оперативно реагуючи на виниклі виклики та загрози ззовні. Але виходить не завжди. Тому дуже вдячні волонтерам — зроблене ними важко переоцінити.

— Зараз час швидких рішень, точних дій, час не терпить тяганини, зволікань — що для вас, людини військового, здається найбільш значущим, найважливішим ноу-хау для зони АТО?

— Мабуть, це стосується безпілотників — в попередні роки мали справу, по суті, з дитячими іграшками напівкустарного виробництва. Тепер же, з урахуванням потреб для використання в зоні АТО, створюються дуже цікаві апарати, здатні збирати, зберігати, обробляти інформацію. Переглядаємо нормативну базу, максимально спрощуючи процес від проекту до практичного застосування. Ідею вже не потрібно довго пробивати, боротися за її втілення... З'являється чимало нових засобів радіолокаційної та радіотехнічної розвідки невеликого радіусу дії, свого роду міні-"Кольчуг" (станцій пасивного спостереження за повітряними цілями противника). У стадії розробки ще одна пропозиція — заміна класичного пороху газовими сумішами для викиду боєприпасів. Це дасть можливість збільшити кількість пострілів з меншим зносом стовбура. Є й інші ноу-хау. У плані закупівель нової техніки і озброєнь чимало проблем, в першу чергу фінансових, організаційних. Намагаємося їх вирішувати...

НГУ. За словами начальника управління озброєння і техніки Національної гвардії полковника Олександра Калатінца, з початку проведення АТО придбано 40 БТР-4Е і триває закупівля БТР-3Е1.

— Нещодавно закупили 10 танків Т-64БВ, сім із яких вже виконують завдання в зоні АТО, а на полігоні в Харківській області завершується підготовка ще трьох екіпажів, які відправляться в район бойових дій, — говорить офіцер. — В підрозділу надійшли також танки Т-72...

Резюмуючи, мимоволі приходиш до висновку, що за нове в силових структурах чомусь приймають добре забуте старе. "Сегодня" запрошує до участі в обговоренні армійської теми всіх, кому вона небайдужа.

"КУГУАР": НАДІЙНИЙ, АЛЕ НАВАНТАЖЕННЯ ВИЩЕ

Раніше прикордонники виїжджали на патрулювання на звичайних Уазах, "Лендроверах", "Шевроле", які не мали спеціальних засобів захисту, через що при обстрілі особовий склад ніс втрати. У жовтні прийшли броньовані "Кугуари". Які відгуки?

— Перш ніж потрапити за призначенням, машини випробували наші фахівці, і відгуки були позитивними, — говорить помічник голови Держприкордонслужби полковник Сергій Астахов. — Техніка надійно захищена бронею, люди відчувають себе впевненіше, готові дати відсіч, застосувати зброю при силовому затриманні — на машинах встановлені кулемети і автоматичні станкові гранатомети.

Прикордонникам більше подобаються "кугуари" на дизельному паливі: економічніше, не бояться експлуатації при мінусових температурах.

— Треба посилити амортизатори поперечної стійкості — спочатку шасі були розраховані на один вагу, а після обшивки бронею навантаження на агрегати збільшилося, і на швидкості за рахунок поважченого корпусу машину розгойдує, — говорить Астахов.

"АНТОНОВ": МОЖЕМО РОБИТИ ДРОНИ

Держпідприємство "Антонов" веде переговори з Міністерством оборони України про постачання безпілотних літальних апаратів. Цю інформацію "Сегодня" підтвердив президент і генконструктор ДП Дмитро Ківа, незважаючи на тривалу кадрову тяжбу із Мінпромполітики і своїм суперником Сергієм Меренковим, який зберігає свою посаду.

— У 1975-1981 роках ми вже займалися розробкою таких апаратів, у нас досі є досвідчені фахівці, які вели цю тему, а потім передали росіянам, тому готові приступити до випуску БПЛА, якщо в цьому зацікавлене Міноборони, — сказав він "Сегодня". — Мені доводилося бачити іранські, ізраїльські, турецькі, польські безпілотники. Їх випускається в світі безліч, причому від зовсім мініатюрних, 4-кілограмових, до 2-тонних, з 18-метровим розмахом крила — майже як літак. Готові об'єднати зусилля всіх, хто цим займається і відноситься до справи серйозно. Але повинна бути система — управління, обслуговування. Такі апарати можуть виконувати завдання як розвідувального характеру, так і бойового. Думаю, розробляти свої зразки краще, ніж купувати. Ми — за!...

ДОСВІД: РОБОТИ-РОЗВІДНИКИ, ПРОГРАМИ-ШПИГУНИ І СТАРТАПИ

Своєю думкою з нами поділився експерт у сфері оборони, екс-заступник гендиректора "Укроборонпрому" Максим Глущенко.

— Зараз розвиток озброєння — це не хто далі і потужніше вистрілить. Це високі технології, методи активного захисту та запобігання атак.

В Ізраїлі, де недавно довелося побувати, місяць тому обміняли полоненого солдата на тисячу палестинців. Одного на тисячу! Це — ставлення держави до своїх громадян.

Збереження життя людини поставлено в Країні обітованій на чільне місце, в тому числі і в розробках військово-промислового комплексу. Основний наголос зроблений на технологічні нововведення: бойові роботи-автомобілі, здатні патрулювати і вести бій, роботи-розвідники, роботи для евакуації поранених, розмінування, ведення бойових дій в міських умовах, автоматичні кулеметні вишки на кордоні. Ну і, звичайно ж, система ПРО "Залізний купол", яка перехоплює тисячі ракет супротивника. Високотехнологічні розробки створені невеликою державою в умовах триваючої війни. Постійна загроза стала основним стимулом для розвитку зброї та побудови сучасної армії.

Ізраїль серед світових лідерів — експортерів озброєння: 75% продається за кордон, 25 йде на потреби своєї армії. Що цікаво: збройні сили країни отримують новітні розробки 6-го покоління, а на експорт в основному йде продукція 4-го.

ДИВО-АПАРАТИ. Окреме місце в ізраїльському військово-промисловому комплексі займають безпілотні літальні апарати. Від мініатюрних, розміром менше долоні, до повноцінних літаків, в яких просто немає пілота. Це найбільший у світі БПЛА "Ейтан", розроблений спільно з американцями, і пізніша його модифікація — "СуперХерон". Безпілотник призначений для ведення розвідки, спостереження й цілевказівки, а при використанні системи дозаправки в повітрі його можна використовувати як стратегічний бомбардувальник.

До складу бортової апаратури "Ейтана" входять системи: стеження і виявлення цілей в оптичному, інфрачервоному і радіодіапазоні, антиобморожувача, автоматичного зльоту і посадки. БПЛА обладнаний також системою супутникової навігації і авіоникой з потрійним резервуванням. Можливе оснащення засобами управління вогнем і ударним комплексом.

Такі диво-апарати не тільки в Ізраїлі. На озброєнні США знаходиться понад 10 тисяч безпілотників різних модифікацій. А в Україні рахунок йде лише на десятки, якщо ж говорити про високотехнологічні безпілотники, то — одиниці. Кілька років тому наше Міноборони придбало два ізраїльських дрона — простіший за "Ейтана", але кожен обійшовся в $ 1,3 млн. Підсумок: один був розбитий під час навчань, другий припадав пилом десь на складах, оскільки не було кому їм управляти.

Питання обслуговування дронів актуальний не тільки для нас. Професійні пілоти, як виявилося, не сильно підходять на роль операторів. Краще показують себе молоді люди, які керують безпілотниками так само добре, як почувають себе в комп'ютерних іграх.
На жаль, те, що зараз використовується нашою армією, скоріше можна віднести до аматорським апаратам. Ними важко керувати, та й можливості сильно обмежені що в якості спостереження вночі, що в передачі необхідних обсягів інформації. В Україні є КБ, які мають серйозні розробки в цій сфері. Але шлях від ідеї до результату, точніше — до прийняття на озброєння занадто довгий і складний.

Ізраїль відмовився продавати нам БПЛА, не бажаючи дратувати Росію, яка могла збільшити поставки зброї Сирії та Ірану, у яких з Тель-Авівом напружені відносини. Потім переговори поновилися, але результату поки немає.

Розробками зайнялося майже два десятки приватних компаній і просто ентузіастів. І це добре. Приплив свіжих ідей могли б стимулювати збалансована програма державно-приватного партнерства в сфері ОПК, державний венчурний фонд для інвестування в стартап-проекти (стартапи — нещодавно створені або створюються компанії).

Сучасна зброя — це високі технології і засоби ведення кібервійни, програми-шпигуни і інша наукова фантастика, в розвинених країнах давно стала реальністю. Ізраїль — приклад того, що в умовах постійної війни життєво необхідно розвивати свій ВПК. За півстоліття країна створила боєздатну армію, яка останні 15 років оснащується високотехнологічним зброєю і засобами захисту. Наукова та конструкторська думка працює на головне — засоби збереження життя солдатів і мирного населення. Тут швидко зрозуміли: найцінніше в державі — людина. Кількість стартапів і інноваційних компаній — як в США (майже п'ять тисяч). Стартапи на три роки звільняють від сплати податків, чотири місяці безкоштовно навчають персонал, дають кредит в $ 30 тисяч.

"ВІЙСЬКІНКУБАТОР": 15 ЗАЯВОК ІЗ 70

Нещодавно група українських підприємців відкрила перший військовий бізнес-інкубатор. У нього будуть потрапляти стартапи, пов'язані з військовими і розвідувальними розробками: створенням безпілотників, симуляторів, систем пошуку, обробки, аналізу інформації, моніторингу місцезнаходження і пересування техніки і людей. Все це можна застосувати і для зони військових дій.

Проект називається "Військінкубатор". В стартапи планують вкладати інвестиції розміром від $ 50 тис. до 500 тис. Мають намір залучати експертів з досвідом роботи у військових структурах та створення спеціальних технологій, у тому числі тих, що пішли звідти, але володіють багатим запасом знань.

— Нам надійшло близько 70 заявок, з яких відібрано 15, які готові обговорювати, — сказав керівник проекту Олександр Ольшанський "Сегодня". — Заявки типу: "Давайте завтра зробимо новий кулемет", — відсіюємо апріорі. Сповідуємо принцип зворотної конверсії. Тобто технології, що існують в комерційній сфері, конвертовані в інтересах оборони.